Поема-апокриф в 3-х частинах.

                          ІІ ЧАСТИНА

                                       

                             Я  бачив

                            Очима серця

                             Останні хвилини,

                             Останні секунди

                             Земного життя

                             Господа Ісуса

                             На хресті Голгофи,

                             Кривавому хресті,

                             Коли Господь Ісус

                             Закричав у відчаї,

                             Синівському відчаї

                              До Небесного Батька :

                              « Боже мій,

                              Боже мій,

                               Нащо ти

                              Мене  покинув  ? »…  

                              Від цього надлюдського

                              Христового крику

                             До Небесного Батька

                              Здригнулись скелі,

                              Здригнулись

                              Могутні дуби,

                              Ламаючи віття,

                              Здригнулись

                              Польові   квіти,

                              Червоні,

                              Рожеві,

                               Блакитні….

                               Нарешті – здригнулись люди,

                               Мізерні люди  –

                               Вбивці Господа Ісуса

                               І закам’яніли у мовчанні…

                               І Небесний Батько

                               Закам’янів у мовчанні

                              У Царстві Небесному

                                На золотому троні…  

 

                                                                          

                                               2                               

                                

                               А на грішній землі

                                Римської Імперії

                                Ніхто не плакав

                                Після розп’яття

                                Господа Ісуса,

                                І лише матір Христова –

                                Діва Марія,

                                Захлинаючись сльозами,

                                Пригадувала

                                Як сміявся дитиною Ісус,

                                Як пригортався ніжно

                                Обличчям просвітленим,

                                Малими рученятами

                                До матері рідної,

                                  Промовляючи

                                 Перші  слова: «Мама»,

                                  « Мама Марія »,

                                  « Кохана мама » …

                                  І раптом Діва Марія

                                   Зрозуміла

                                   Очима серця,

                                   Серцем матері,

                                  Що помер її син,

                                   Коханий син –

                                   Господь Ісус

                                   На хресті Голгофи…

 

                                                                      

                                                     

                                             3

                                     

                                     Я бачив

                                  Очима серця

                                     Розіп’ятого

                                     Господа Ісуса

                                     На хресті Голгофи

                                     В  останні секунди

                                     Його земного життя

                                     І народження всевічної

                                     Господньої Слави…

                                     Я знаю, знаю,

                                     Що цієї миттєвості

                                     Господь народився

                                     У серці моєму

                                     Стражданням Господа

                                     На хресті Голгофи,

                                     Живим Богом,

                                     Коханим Богом,              

                                     Сином Людським,

                                    Господом Мужності,

                                    Господом Любові,

                                    Господом Правди,

                                    Господом Справедливості,

                                   Господом віри непохитної,

                                   Господом, що

                                   Не покине мене

                                   У годину горя,

                                   Годину смерті моєї,

                                   Господом, що

                                   Не покине Україну,

                                   Коли Україна рідна

                                   Буде кричати:

                                   « Боже мій,

                                    Боже мій,

                                    Не покидай нас,

                                    Тебе благаємо …».

                                    СЛАВА ГОСПОДУ !

 

                                                 ***

             

                                    23 червня 2007 року.

                                    Київ.                                                       

   

ІЛЮСТРАЦІЯ: Господь Ісус Христос на кривавому хресті Голгофи. (Портрет Душі). Художник Валерій Кучеренко. Київ. 2009 рік.                                                                                                                                       

                                    ( Далі буде)