То була мить, яка у пам’яті навічно
Залишила яскраві кольори.
Тепер самотність обійма так звично
І біль приносять чорно-білі сни…
У серці розквітали ніжні мрії
І все було привітним навкруги.
Душа раділа присмаку надії
На те, що це кохання назавжди.
Хоч досі теплі світлі почуття минати не бажають
В світ мрій немає вороття, надії догорають
Моя любов – емоція печалі,
Лиш безнадійний шлях у небуття.
Вночі згадаю лагіднії очі
Що ладні були поглядом скорить.
Забути все, щоб далі жити хочу.
Та спогад тисне груди і болить.
Хоч досі теплі світлі почуття минати не бажають
В світ мрій немає вороття, надії догорають
Моя любов – емоція печалі,
Лиш безнадійний шлях у небуття.
Автор публікації
Коментарі: 12Публікації: 25Реєстрація: 02-10-2020
Достижение получено 07.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
