Ти не жінка - змія серед листя. Поцілунки - не любощі, - трунок. Твої очі - то дім, де є гість я, Де усмішка пов’язана як подарунок. В задзеркаллі не тіло, лиш смуток, Що в очах твоїх плещеться пряно. Світ, як чаша, все сповнена чуток, В ньому квіти немилі зів’януть. Ти немов тая дикая квітка, Орхідея між бруду та пилу. На плечі червоніє та мітка, Що ножем наніс ворог із тилу. Не торкнутись руки, ні плеча, Безсоромна прекрасна перлина. Проковтнула від серця ключа, І у небо, мов птаха, полине. Загадкова ти відьмінська кішко, Заховай пазурі небезпечні. Довіряй і покажи, що ти жінка, І забудь всі слова безперечні. Ніби свічка, полинь між рядками, Загубись у могутнім полоні. Довіряй тим, що мріють віршами, Дай слабину в своїй обороні.
Автор публікації
Бийся! Навіть якщо вже не живий. Все одно бийся. (с)
