Сотворіння борщу я б назвав ворожінням - щоб листок до листочка, все вчасно і все до ладу. Чари сонця й землі усмоктало коріння, щоб не втратили люди написане їм на роду. Із пестливих долонь землелюба-трипільця запліднилася нива зерном україноєства. І, заливши ріллю сонцекров'ю по вінця, уродила народом на тисячолітні жнива. […]
Daily Archives: 13.08.2018
41 posts
А ранок починається з любові, Із посмішки закоханих очей. І дивляться так ніжно волошкові Та серце виривається з грудей. А ранок починається з любові, Із філіжанки кави на столі. І ніжно мить, карбується у слові, Й рожевим сонцем, виграє на склі. А ранок починається з вітання, Із тепло-ніжних слів, що […]
Прийшла пора нам гнати з серця страх І випустить на волю думи-крила. Хай буде правди слово на вустах Про ту біду, що землю рідну вкрила. Корчуймо без жалю в собі раба… Давайте всі розправим гордо спину… Бо й в пісні оселилася журба, І на шматки рвуть матінку – Вкраїну. Хай […]
Запитаю в Неба, чом воно безкрає І чому вражає синь його й блакить… Запитаю в Сонця, чом лиш вдень палає І теплом і світлом тіло пломенить… Місяця спитаю, чом по небу ходить І міняє завжди вигляд свій у снах… Чом навколо нього, зорі хороводять У спіраль сплітають свій Чумацький Шлях… […]
Нове століття. Юна Катерина… Укотре починається поема, коли дівча прискорює хвилини і кличе тишею садочок темний. Ховає усмішку москаль вусатий, чекаючи “хохлушку” легковажну. Підпилий місяць виглядає сватом, заквітчано стоїть черешня-свашка… Немає ще ні воєн, ні походів, ще в білий день Катруся носить воду. Та вже посіяні жоржини жовті і обрієм […]
Ти не жінка - змія серед листя. Поцілунки - не любощі, - трунок. Твої очі - то дім, де є гість я, Де усмішка пов’язана як подарунок. В задзеркаллі не тіло, лиш смуток, Що в очах твоїх плещеться пряно. Світ, як чаша, все сповнена чуток, В ньому квіти немилі зів’януть. […]
Любовь – и дышать вдруг сложнее. Любовь – когда дышится легче. И небо намного синее, И водка становится крепче. А то вдруг накроет волною, И жизнь превращается в сказку… Любовь – да хоть выть под луною. Любовь – когда хочется в пляску. Любовь – когда хочется верить. Бывает – и […]
Не пойму, что с сердцем происходит? Жизнь разбита молотом судьбы! Быть в депрессии сегодня в моде. Надоел однообразный быт. Полная луна недавно снилась. Золотистой лескою она Серебристых окуней ловила Из текущей бурной речки сна. Сон любовь пророчит, и не знаю, Верить ли в него, а, может, нет. Только полнолунье просвещает […]
Когда воевать прекратят богачи, Играя с ураном, с химической пылью? Быть может, пришельцы им вставили чип, Чтоб власти земные их слугами были? Нашли на песках бедуины приют, Мы на черноземах – не можем и ныне, Нам тесно, славянам, и беды растут, Как будто верблюжьи колючки в пустыне. Война – это […]
Позичимо сюжети у Шекспіра. Якщо є пара, буде і дует. У ролі короля, Ромео, Ліра не маємо відбою у Джульєтт. Аби лишень перо, а не рапіра, якась медаль на фоні еполет, тоді Амур і вибере кумира – на щастя чи на горе амулет. І являться улюблені герої. Кохання запалає у […]
Куряться дивні широкі простори. Біла маслина розквітла у горах, Ранок цілунки шле, як подарунки. В небі рожевих хмарин візерунки. У смарагдовій чудовій долині Тихо всміхнулись барвіночки сині, Небо зорею горить над землею, Манить до себе красою цією. Горя маслина в краях цих не знає. Іволга в лісі все плаче- співає […]
Що таке «щастя»?- мене запитають Не відразу відповідь дам. По-своєму всі його відчувають Щось нове не повідаю вам. Щастя-це радість в душі безперечно Це- посмішка щира в устах, Щастя-це світло в думках безкінечне, Це – віра у Бога проста. Щастя – здорова сім’я і родина, Це – щебет онуків, дітей. […]
Настала осінь за вікном, На землю впала, наче злива. Махнула золотим крилом, В бурштин дерева нарядила. І простелились вже тумани, Пішли на скошені поля, Іскринками в імлі рум`янiй Умилась вогнянна зоря. Дерева здалеку горять, Стоять у пурпурі гаї. Долини радісно димлять, Стежки розкинувши свої. Блiднiше стала синьова, Дощi низають ожерiлля, […]
НЕХРИСТ Палкого почуття важке й крихке нидіння Тримає серце ціпко в юдолі склепіння, Що наче вишукане з пекла тихе тління Бездумно поглина життя мого тяжіння… Душа зліта… І справді, то не є видіння: Він – нехрист! Вже здобув у володіння […]
Вадим Ферзь Люблю, коли тепла на вітах море, Люблю, коли димок пливе все вгору. Люблю, коли хмарки в лазурі тонуть, Люблю, коли дроти від вітру стогнуть, Люблю, коли гримить найперший грім, І радісно трясеться увесь дім, А на поля сідають чорнi круки, I видають при […]
У закутку безлюдного району На східцях, які снігом замело Стояв пакет намоклий із картону, До нього людям діла не було. Та раптом зупинилася дівчина, Відчувши ніби ворухнулось щось. Заглянула здивовано очима В пакет і серце кров’ю облилось. Маленьке, змокле, згорнуте в клубочок Залишене безжально, як сміття. Руденьке кошеня, […]
Скажіть мені ви, що таке кохання? Я зрозуміти намагаюсь з усіх сил. Чи це – узять на душу всі страждання? Чи почуття прекрасні розділить навпІл? Мені це почуття таки давно знайоме, Не можу я збагнути: що у ньому є? Від цього втратив розум і свідомість. Моє життя від нього тяжчим […]
Наливное яблоко луны Паразитами Вселенной съедено. Гниль его обратной стороны Не видна. Порой страшны соседи, но Если опыт подарила жизнь – Делай всё, как в поговорке сказано: Друга близко при себе держи, А врага на поводок привязывай. Порождает зависть лишь вражду, На душе чернеет зависть плесенью – […]