Вона кигиче чайкою над морем,
Підпадьомка перепілкою у полі,
В степу шугає яструбом, як горе
Ввірвалося у материнську долю.
Єдиного синочка-соколонька
Війна проклята у неї забрала.
Хоча була б невістка – мала б доньку
Та що таке бабуся – не пізнала.
Болить її душа та кровоточить,
Не заживає з часом в серці рана.
Що жінка від життя сьогодні хоче?
Щоб матері синочків не втрачали.
2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 624Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
