Вночі упав на землю сніг раптово Й навколо стало дивно і казково. Покрила пухом всі дерева й трави Пані- зима морозна, не лукава. Серед квіток лишились хризантеми. Яка чудова для художника ця тема! – На білім покривалі мерзлі квіти, Мов виклик смерті та бажання жити. Байдужий сніг пелюстки відбиває, Холодний […]
Daily Archives: 25.08.2018
40 posts
Весну видно у жовтих котиках лозини, У білих парашутиках кульбаб, У цвіті черешневому красивім, В буйних садах, серед яких не видно хат. Весну чутно у щебетанні птиці, У дзюркотанні лісових джерел, У перших перегуках громовиці, У шелесті пробуджених дерев. Весна вдягла шовки квіток барвистих: Підсніжників, фіалок, жасмину, сон – трави… […]
Люблю зайти в весняний ліс, Де дихається в повні груди. Живиця свіжа пахне всюди – Вбирай, п’янися і живись.! Мов персонажі із казок, В задумі шелестять дерева І тягнуть віти просто неба – Хочуть барвистих вже блузок. Ще тихо. Тільки вітерець Правічний, дикий, нелукавий Промчить й майне ганяти хмари, Щоб […]
Пора осіння з неповторною красою, Мов чепурна ґаздиня тихою ходою Господарює, красить, золотить, Мозаїкою казку скрізь творить. Колотить фарби жовті та багряні, А барви зріджують дощі й тумани. Сумна, проте захоплююча акварель, Мить сподівання, роздумів, ідей. Вальсує з мокрим листям вітер долом, Вверх підійме й розкидає довкола. Акорди птахів лиш […]
Усі шукають морду в їжака, Яка вона, яка? Себе ховає в гострі колюки, В штики усіх, в штики. Не лізь у душу, погляд не лови. Коли, слівце, коли! Не мщу нікому, Боже борони! В спині ножі, в спині. .. На стежці стріне хитрий людозвір, Не вір душа, не вір.
Розкажу тобі казку чарівну, Ти лиш слухай мене уважно. Про розумну, вродливу царівну, Що царевич врятує відважно. Про палац із семи чудесами, І про золото – срібний сад. Про це все й не розкажеш словами, Та там кожен би бути рад. В тому царстві, що Казкою зветься, Повно див і […]
Как туго от того -что мы не вместе, Грустно от того – что не могу тебя обнять, И мое желание быть всегда твоею, В твоей жизни хочу быть лишь одна. Тебя мне милый не хватает, Мне необходима дышать тобой, И каждый вечер в твоих объятиях, Засыпать сладким сном… Одиноко стало […]
Нежное чувство далекой страны, Что завораживает своими красками, Зеленых парковых деревьев, И прозрачных рек из талых вод. Нежное чувство далекой страны, Словно манит в свои сказочны красоты, К вечному солнцу пленит лучами, Ясным небом и захватывает душу… О Боже – как невесомо поют птицы, И слышно их пение о любви […]
Ми знову давно не бачились коханий , Так сумно мені одній в цілому світі… Мое серце б’ється і рвется від болю, Так хочеться вірити в щирість твоїх почуттів… Як же важко кохати і буди в розлуці, Коли не можеш рідного обіймати що миті… І час плине не втомно, так швидко, […]
Біжать струмки з ущелин гомінливі, Туман, мов шаль, долину повиває… Наші гріхи здаються більш жахливі, Коли хтось інший ними согрішає! Не бачимо себе ми безталанних, Мов штучні за вітриною букети, І фарбами гріхів, нам притаманних, Малюємо лишень чужі портрети!..
Я мелодійний образ твій В глибинах серця прихова, Мій горобиновий напій! Моя фіалко лісова! Та чи знайду? Та чи знайду Я пелюстки духмяні ці? Їх ніжну синю бахрому Чи ще відчую на щоці? І хто до спраглих вуст моїх Напій солодкий піднесе? Чи стане чорним білий сніг, Як пересічнеє шосе? […]
Посвящается… Впрочем, ты знаешь кому. Дай отдышаться, ты дай отдышаться мне – По унылым губам, опустевшим родным глазам я Всё вижу сама… и этот нож в моей руке, Но не волнуйся, сегодня он не убьёт тебя. Не сегодня, не сегодня, но может уже даже завтра, После обеда, за […]
Бузок розцвів. Я для тебе не матиму жодних слів, Бузок цвіте. Ти для мене не матимеш жодних емоцій Бузок зірвав. Це так легко – відпускати всіх кораблів… …Бузок зів’яв… у безмежні моря, на поталу тобі.
Коли вже буде мир?! Коли вже зійде сонце Надій та сподівань моїх, коли? Чи , може, вам так необхідно Щоб вмерли наші доньки та сини. За ті лани, степи і […]
Я – ЖІНКА возвеличена віршами, Оспівана у чарівних піснях, Усипана чудовими квітками, Омріяна й голублена у снах. Я – ЖІНКА, що непізнана й донині, Прикрита таємниці полотном, Котру завжди жадали і любили, Та підкорити так і не дано. Я – ЖІНКА вередлива чи покірна, Розкута чи невинна, наче […]
— Чи дозволиш мені зруйнувати твою безнадійність? — Ні, не варто! Без неї цей світ втратить сум і страждання! Чим платити тоді за палке невзаємне кохання? — Але ж стане взаємним! — Мені не знайома ця дійсність! Я не вірю, що там, десь у схронах безмежного дива, Є краса і […]