Смотрю я вслед ушедшим в небеса, тем странным, не умевшим лицемерить… Я в них, рискнувших верить в чудеса, наверное, и сам бы смог поверить, но нет их здесь, они уже ушли, презрев в сердцах барьеры и границы, и многое с собою унесли в те дали, где владычествуют птицы, летая с ними в сизых облаках… …Они уже над синими горами, теряются в неведомых мирах, уходят вслед за зимними ветрами и думают лишь только об одном — о землях, что несутся под крылом…
Затуманені дерева Туманного ранку Тонуть в туманному сонці У світловому тумані Світлових днів і ночей Туманних хатів і людей Туманних доріг Туманних […]
Нехай сонце всміхається, Радість вмикається, Промінчик вітається, Радісно всім. Нехай щастя зливається, Нам відкривається, На зло не міняється, Й буде таким. […]