Батько і мати, як ангельські крила
В потрібну хвилину зупинять біду.
Коли вони поряд, чи сніг, а чи злива,
Я з ними упевнено світом іду.
І батькову силу, і мамину ласку
Візьму у життєву дорогу свою,
Бо найщасливіша, то мамина казка.
А батькові очі наснагу дають.
Та знаю, що втома приходить зненацька.
І може зламати те рідне крило,
Та друге крило всі труди бере хвацько,
Щоби не страждало дитятко його.
РокИ наче листя, спадають додолу,
І діти птахами летять у світИ
А батько і мати, ховаючи втому,
Читають душею за нас молитвИ’
Завжди пам’ятайте про батька і матір,
Бо станете також чиїмись крильми,
І щоби дочасно тих крил не зламати,
Шануйте батьків, ними ж станете й ви.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
