Важкими крилами злетіли птахи в небо
І погуділи в далечінь за небокрай.
Вони повернуться, ми тільки у це віримо
І ти, рідненький мій, додому повертай.
Тяжким осадом на серці погляд мліє
І тривога б’ється – рветься… ну і хай.
Не барись і не прощайся – все зітреться,
Тільки ти додому повертай.