Осінній Листочок на дереві мріяв про літо,
Багато листочків – братів його, землю зігріли,
А він залишився на гілочці сумно тремтіти,
Вдивлявся у небо, де друзі – птахи відлетіли.
Хотілось листочку комусь розповісти про мрію,
Та поряд, крім буйного Вітру, не було нікого,
Палала в осінніх очах ще остання надія,
Звернувся Листочок із трепетом серця, до Нього .
- А знаєш, Ти Вітре, для чого у Тебе є крила,
- Та знаю, летіти повсюди, повсюди світами,
- Та ні, Твої крила, потужні вітрила
Для тих, хто спіткнувся,підняти з життєвої ями.
- І ще запитаю, для чого Тобі грізний говір?
- Мабуть, щоби силу свою показати природі.
- Та ні, це для того;- листочок підвів ніжний погляд,-
- Щоб від небезпек вберегти, від усякого злого.
- Кмітливий ,Ти брате;- сказав кострубатий вітрисько,
Та я і у Тебе хотів би про щось запитати:
- Чи будеш щасливим, оскільки зима уже близько,
- А може за золотом своїм будеш сумувати?
- Щасливий я, Вітре, що в світ цей чудовий з’явився,
Весною і літом,і в осінь гарячу,багряну,
А подихом зимоньки зовсім я не засмутився,
Бо щастя у тім – щоб любити життя до без тями!!!
Автор публікації
Коментарі: 2Публікації: 29Реєстрація: 03-05-2020
Достижение получено 28.05.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 03.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
