Коли сили немає: ні душа, ні тіло,
Здається, що за спиною й крила посивіли.
Ніби тягар тяженний до ніг прив’язали,
На самій висоті політ обірвали!
Коли бачиш ти як руйнуються мрії,
З тріском до низу летять всі надії.
Як подих твій кожен вимагає зусиль,
А кожен стук серця причиняє лиш біль.
От тоді, як ніколи, повинен ти жити,
Сили й терпіння у Бога просити.
Старайся радіти, коли душать сльози,
Згадай, як в дитинстві бігав ти босим.
Як сонячним зайчикам щиро всміхався,
Або як вперше в житті закохався.
Думай про те, що радість приносить,
Про те, що з пітьми твою душу підносить.
Подумай про те ким ти можеш бути,
Якщо негаразди й проблеми забути.
Збери усю силу, і міцно руки стисни,
Піднімись, і крила свої піднеси.
Все проходить лиш трохи часу треба,
Дні важкі бувають не тільки у тебе.
А кінець є в будь-якого лиха,
Воно піде з життя і стане зовсім тихо.
Душа заспокоїться, і легкість поселиться в ній,
Ти будеш щасливим – ти це зрозумій.
Бо щастя дорогу знаходить весь час,
Воно йде до тебе, от зараз якраз!
Автор публікації
Щастя дорогу знаходить весь час,
Воно йде до тебе от зараз якраз!
