“Коли здається…”

 

Коли сили немає: ні душа, ні тіло,

Здається, що за спиною й крила посивіли.

Ніби тягар тяженний до ніг прив’язали,

На самій висоті  політ обірвали!

 

Коли бачиш ти як руйнуються мрії,

З тріском до низу летять всі надії.

Як подих твій кожен вимагає зусиль,

А кожен стук серця причиняє лиш біль.

 

От тоді, як ніколи, повинен ти жити,

Сили й терпіння у Бога просити.

Старайся радіти, коли душать сльози,

Згадай, як в дитинстві бігав ти босим.

 

Як сонячним зайчикам щиро всміхався,

Або як вперше в житті закохався.

Думай про те, що радість приносить,

Про те, що з пітьми твою душу підносить.

 

Подумай про те ким ти можеш бути,

Якщо негаразди й проблеми забути.

Збери усю силу, і міцно руки стисни,

Піднімись, і крила свої піднеси.

 

Все проходить лиш трохи часу треба,

Дні важкі бувають не тільки у тебе.

А кінець є в будь-якого лиха,

Воно піде з життя і стане зовсім тихо.

 

Душа заспокоїться, і легкість поселиться в ній,

Ти будеш щасливим – ти це зрозумій.

 Бо щастя дорогу знаходить весь час,

Воно йде до тебе, от зараз якраз!

3

Автор публікації

Офлайн 3 місяці

Таня Куриба

6

Щастя дорогу знаходить весь час,
Воно йде до тебе от зараз якраз!

Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 03-11-2018

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: