Іде весна, крокує Україною
Латає пролісками рани
Втирає сльози із очей
Зеленоатласними травми.
Лелеки в небі курли – курли
В розбитий дім летять несміло,
У небі постріли почули,
Так щемко серце заболіло.
Іде весна, все змінює пейзажі,
у неї фарби різного ґатунку
Малює маслом ген кульбабні пляжі,
То розіллє гуаш вишневим трунком.
Іде весна, хода її несміла,
В очах тюльпанових ховає тугу.
Шукає чим потішити зболілу,
Землицю рідну, що терпить наругу.
Нема рецептів, мабуть їх не було,
А може з молодістю десь весна згубила
А може в снах своїх про них забула…
Так хочеться, щоб завітало літо з миром.