Яка неймовірна навідала спека,
І жодної в небі немає хмаринки.
Амуру стрілою поцілить нелегко,
Хотілось присісти в такі ось хвилинки.
Рятунок йому Магелланові хмари,
Скоріш у відпустку, пора відпочити,
Там зорі ласкаві, та дивні тумани,
А землю заллють неабиякі зливи.
Тепер і додому летіти спроможний,
Він швидко за діло береться в дорозі,
Поглянь-но у полі блакитні волошки,
Такі неземні комусь стрінуться очі.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
6 коментарів “Відпустка”
Коханню спека не завада ❤️❤️❤️ 👍😊
Це дуже коротка відпустка, втомився трішечки Амурчик
В теку спеку і Амур, і його потенційні “клієнти” трішки переключилися з амурних справ на питання виживання в жарких умовах.) Але ж це ненадовго. не відпустка, а так – короткий вікенд.)
Так і є Olvia. дякую за коментар!
Ох, этот Амур и проказник!😊😉 Взял отпуск, чтобы потом стралять с удвоенной силой! А нам что делать? Опять влюбляться?😊
Катя конечно влюбляться, такие стихи будут!