Яка неймовірна нахлинула спека,
І жодної в небі немає хмарини.
Амуру стрілою поцілить нелегко,
Хотілось поспати в такі ось хвилини.
Рятунок йому в Магелланових хмарах,
Скоріш у відпустку, пора відпочити,
Там зорі ласкаві, у дивних туманах,
І чуються ніжні незвичні мотиви.
В космічнім просто́рі розніжився янгол,
Чекає робота, сердечне єднання,
Стріла спалахнула незвіданим сяйвом,
Пора дарувати солодке кохання.
Тепер він додому летіти спроможний,
Та швидко за діло береться в дорозі,
Побачив у полі блакитні волошки,
Тож очі такі — вже для когось неспокій…

6 коментарів “Відпустка”
Коханню спека не завада ❤️❤️❤️ 👍😊
Це дуже коротка відпустка, втомився трішечки Амурчик
В теку спеку і Амур, і його потенційні “клієнти” трішки переключилися з амурних справ на питання виживання в жарких умовах.) Але ж це ненадовго. не відпустка, а так – короткий вікенд.)
Так і є Olvia. дякую за коментар!
Ох, этот Амур и проказник!😊😉 Взял отпуск, чтобы потом стралять с удвоенной силой! А нам что делать? Опять влюбляться?😊
Катя конечно влюбляться, такие стихи будут!