Не дай, Господь, спустошення душі,
Хай буде більше тих, хто надихають.
Не доведи до закутків глуші,
А радше, де зірки світають.
Бо завтра матимеш все те,
Що зміг створить собі сьогодні.
А час неквапливо іде…
Уникнути б, бодай, безодні.
У часі метушні не загубитись,
Банальні кадри в мізках зберегти.
І жити, жити, жити, жити…
І всесвіту вершини осягти.
І не здаватись! Це ж найлегше.
А впевнено із вірою іти,
Любити те, що робиш, вмієш,
Воно ж наснаги додає…
25.07.2020 《Я》
… трохи власних міркувань)