По коліна у воді
(Та йому не вперше,
Хоч роки немолоді)
Ставить дядько вершу.
Кругом її обмощає
(Цього не забува)
І до неба промовляє
Отакі слова:
-Святий Боже,Тебе славлю!
Пошли ж в оцю нічку
Багато риби,а я поставлю
У церкві Тобі свічку.
І не просту-пудову(!)-
Буде що людям казати…
Ну,бувай здоровий
(Й поплівсь спати)!
Коли світати стало,
То повернувсь до річки
(Линів було чимало):
-А Ти…чекаєш свічки?
Забудь отії речі,
Що я раніш казав…
Узяв вершу на плечі
І важко почвалав.
-Куплю краще пиріжків
(Мовив ще до неба);-
От так-то вас”божків”
Наколювать треба!!!
Чи об щось він зачепивсь
(Чи”зверху наслали пригоду”);-
Вмить верші куль розкривсь
(Пішли лини…в воду)…
Втекла рибина кожна
(Такий улов пропав!)…
-Хіба оце ТАК можна?!.
Я ж…пожартував!..
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 261Реєстрація: 11-04-2020
Достижение получено 20.04.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
