Пригорнусь я до тебе, весно, Хоч і сльози дощами ллєш. Я тебе розумію чудесно: Неспокійне бо серце твоє. Пр.: Але хочеться жити й радіти І буяти у зелені снів, Первоцвіти твої дивні діти, Замережать душі сум рясний. Пригорнусь я до тебе, весно, Гляну проліском раннім у світ, Де політ лелечат, […]
Daily Archives: 05.05.2020
32 posts
Це був союз червоних з сатаною, За часом тим сумуєте, панове? А пам’ять квилить зранена струною, Вбивали просто їх за рідне слово! За непокору катові рябому, За власну гідність, працьовиті руки. Режим кривавий не робив нікому Пощади! І кружляли чорні круки, Над Україною, вбиваючи мільйони! В радянських таборах, […]
В житті є злети і падіння, Це сутність нашого буття. Падіння, то задля спасіння, А злети для подяки за життя. Хто до висот іде шляхом тернистим, Той знає ціну й скоро не впаде, А хто злетів без поту, Мов зимове сонце блиснув. То болісним приземлення буде. Прості ці істини,але […]
Розпинали Вкраїну, і нищили, На шматки дерли нас вороги. Та піднятись змогли, стати вищими, Об’єдналися начебто ми. Як Шевченко хотів побраталися! Україна для всіх в нас одна! Та біда підла знову підкралася Чотирнадцятий рік зима… Відчинилася скриня Пандори, Давній ворог розсіює зло. І дзвіницями плачуть собори, Опустила Вкраїна крило… […]
З самого початку війни й до тепер, Везе допомогу на схід волонтер, Продукти, взуття, сітки, запчастини, Буржуйки, І ліки, ну звісно й машини. А це все ну дуже не просто зібрати, Та Янголів добрих чекають солдати, І йдуть волонтери від серця до серця, Шукають між люду оте що […]
Згорьоване небо до дзвонів Михайлівських тулиться, Столичний майдан звичайним життям живе. В задумі скорботній напоєна болем вулиця: Шість років висить питання в повітрі німе… Злетіла Небесна сотня у вічність безмежну… Шість років минуло – покараних досі нема. Беззбройні ішли під кулі за Незалежну. За краще майбутнє! Гаряча була зима… […]
Не хочу жити в туманнім світі, До сонця пнуся! Зігрій мене! Блукають мрії в далекім літі, Крилата думка десь там живе! Зернятком стиглим лягає віра, Врослася міцно в мої слова. Надривно плаче у серці ліра, Так рідко спокій у нім бува. А час рікою біжить потоком, Там десь, […]
Із чим, незрівнянна, тебе порівняти?! Давно одне ціле зі мною стала. Це ти навчила мене літати, Хоч болю по вінця бува насипала… Мене піднімала на верх блаженства, А потім стелила тернисті стежки. Це я з тобою у вир шаленства Занурююсь знову. І чуєш це ти! Це ти до півночі сидиш […]
Ніч обіймає, мовчить, колиха, Ми удвох залишились під небом. Слід кохання так ніжно ляга на уста, Більш нічого з тобою й не треба. Я…поряд ти…ніч мовчить… Покривалом із зір накриває. Сліпить світлом яскравим, місяць нам гомонить… ніч тоненькою свічкою згорає. До долоні долоня, на губах солодить Поцілунок, […]
Так день за днем летять роки, Ховаються вони, стають минулим. І на папері залишаються думки, Які б в майбутньому, можливо б, підштовхнули. У пам’яті лишаються слова, Що сказані розумними вустами. Та тільки день за днем, і тут уже зима Потягне за собою холодними руками. Ще ніч, ще день, […]
Пройшло довгих п’ять років А я так й не спізнав Це однокімнаття – Пекло чи рай? Це однокімнаття для тіла чи душі І чи в моїх руках від нього ключі… Життя впирається рогом у шафу – купе У люстру впирається і у стіл А та червона кофта в […]
Виконроб Овсій по дачі Ще зранку став ходить- Непорядок він побачив;- Семен в траві лежить!.. -Чом працювать не згодні? -Та у тітки Катерини (Бач:трусюсь сьогодні) Справляли вчора іменини. -Зрозуміло…Діло ясне (Відповів на це Овсій)!;- Як не можеш цеглу класти, То тоді…пісок хоч сій…
Зустрілися два кума на дорозі – І як ся маєте, в цій вірусній облозі? – Та Слава Богу, тягнем помаленьку, Города трохи і хазяйства жменьку. – Як ви, тримаєтеся куме, чи здорові? – Ой снилися вінки вже кольорові! Та стало легше ось, перед обідом, Мабуть переболів, я тим ковідом. – Як […]
По коліна у воді (Та йому не вперше, Хоч роки немолоді) Ставить дядько вершу. Кругом її обмощає (Цього не забува) І до неба промовляє Отакі слова: -Святий Боже,Тебе славлю! Пошли ж в оцю нічку Багато риби,а я поставлю У церкві Тобі свічку. І не просту-пудову(!)- Буде що […]
По пустелі крокував (Натрудив Гриць ноги); І якось”не туди”попав (Збився десь з дороги). В розпач впав”турист-умілець” (Дика країна чужа)… Тут з’явивсь старий”тубілець” (Витяг м’ясо і ножа). -До міста б дорогу узнать (Блукаю вже годин з чотири); Не могли б ви підказать Хоч якісь орієнтири?.. -Туди іди(вказав ножем […]
Ішов дядько з осторогой (Вулиця ж-чужа). Раптом-тип серед дороги Дістає…ножа(!)… -Кажи:в тебе гроші є?- Дядька тип питає, А той…сокиру(!)дістає І йому відповідає: -А тобі для чого Треба грошенята? -Та…я…я…того… Хотів розміняти…
Він переконливо і спокійно завершував доповідь по дисертації. Фізичні викладки та математичні обрахунки щільними ланками зміцнювали один одного. Вони послідовно доводили обґрунтованість озвученого, але присутні не наважувались повірити у збудовану містичну конструкцію. Стомлений важкою працею мозок на «автоматі» продовжував з годинниковою точністю розкривати здобуті таємниці. Відчуття внутрішньої пустоти зростало з […]