Осінь в моєму місті
Розсипається грудою листя,
Градом сипле додолу каштани
І в обійми штовхає коханих,
Наче вперше, кристально і чисто.
Ти тримаєш мої долоні,
Я дивлюсь в твої очі бездонні –
В них зіткнулись всі барви осінні,
Мов злилась з тобой осінь суцільно,
Й присмак губ твоїх ніжно-солоних.
Па чеканить наш дощ по асфальту,
Ти в газетах – на перших шпальтах,
А я поряд, тобою кохана,
До сьогодні тобою незнана –
Без підбор, макіяжу і фальші.
В нашу осінь прийти поспіши,
Хоч і зникли стежки-спориши,
Обійми долонями скроні,
Випий губи солодко-солоні
І залишся зі мной назавжди.