Коли про війну сідаю писати,Я знову вмираю з нашим солдатом,Стук серця немовби постріл гармати,Враз душу проймає дзвоном набату.Коли про війну сідаю писати,Тож бачу матусю… сльози рікою,Цей погляд погаслий, смерті ознаки,Кровинку її укрило пітьмою.Коли про війну сідаю писати,Дитину побачу… ніжки немає,І плачу… лиш плачу…Боже дай захист,Не треба світанку фарби з багрянцем.Безумний […]