Як сонечко сяяло, гріло ласкаво,
Були ми щасливі, біди не чекали,
Вона враз настигла, гриміла набатом,
Стояли в задусі забиті вокзали.
Накрило пітьмою, тож лихо нависло,
Майбутнє непевне і наша надія,
Налякана мати, жахливе дитинство,
По світу блукання, у щастя зневіра.
Міста славнозвісні, куди ж ви поділись?
Руїни та попіл і гар у повітрі,
У небі видніє зажурений відблиск,
Бо демон на Рай запустив свої кігті.
Не знаємо стільки ми пройдемо жорен,
Ніяк не вгамується хижа гординя,
Як вірити доброму хочеться, Боже!
Тому і лунає невтомна молитва…
Поїхали люди в далекі країни,
Де інша культура і мова чужинна,
Хотілось віддати любові промінчик,
Удома лишилася більша частинка.
Автор публікації
Коментарі: 799Публікації: 514Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор