Замріялась ніжна осінь,
Згадала палітру золоту,
А літечко ніби просить,
Годину затримати свою.
Ще не дозріла калина,
Сади навкруги у зелені,
Та жовтокоса дівчи́на,
Вбрання приміряє в вересні.
З жовтенького листя плаття,
У волосся маки й волошки,
Зі скриньки дістала фарби,
Й золоті мазки до роботи.
4 коментарі “Нетерпляча осінь”
…а небо уже вище голубе,
фотограф-Літо фільтри прикладає –
у зе́лені вже видно золоте –
і вітерець свіженький залітає…
Красива поезія
А як же хочеться ще хоч трошечки літа
В місті Дніпро ще спека.Дякую Наталія за коментар!
На Сумщині уже виразно відчувається подих осені