Бентежить душа без зупинки,
Якесь відчуття особливе,
Біжать помарнілі хмаринки,
Втікати зібрався вже й липень.
Вловила всі риси відразу,
Чому я малюю взаємність?
І знову думками втішаюсь,
Де фарби бузково рожеві.
Потому обпалюю крила,
На сяйво злетіла комашка,
Та швидко поникла у зблисках,
Хотіла кохання дивачка.
У полум’ї нащо згорати,
Якщо не знаходиш довіри,
Немов парасольки кульбаби,
Втікали амурові стріли.
Не треба уже здоганяти,
Зупинка дається не марно,
Бузок віддає аромати,
У тиші подумати варто.
Підказує зранена зрілість,
В моменти стійкого затишшя,
Не зникла нікуди чарівність,
Наповнена жінка… щаслива.

Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор