Для голосування необхідно авторизуватись

СКРИПКО, НЕ ПЛАЧ

Скрипко, не плач, не тривож мою зранену душу.

Вітре осінній, не треба збивать мене з ніг.

Паморозь рання, не морозь моє серце, я прошу…

Осене пізня, що так рано прийшла на поріг?

 

Дощ дрібний моросить, небо чорними хмарами вкрилося.

І тумани густі огорнули усе, дні забрали ясні.

І слова твої гострі, як лезо, прямо в серце вчепилися…

Відтепер я не знаю, як бути мені…

 

А дощ все моросить, лютий вітер все виє.

І дерева вже голі, бурштинове листя лежить на землі.

І зелену траву уже паморозь криє…

І холодна зима прокрадається я душу мені.

2

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Zoja Mishtuk

31
Коментарі: 1Публікації: 14Реєстрація: 16-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 20.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій