Троянда обсипана сріблом,
На ранок морозний постала,
Яскравим незвіданим квітом,
Блищала красива омана.
На троні велична цариця,
Природа ось тільки мінлива,
Підступне сьогодні затишшя,
Недовго лишилось іскриться.
Чекаємо сонце, мов чудо,
А квітка заплаче, де врода?
Змарніє огорнута сумом,
Бо часу відведено обмаль.
Безжальна година буває,
Якщо ж відпускати образи,
Поверне сторицею травень,
Розквітне новими квітками.

2 коментарі “Троянда цариця”
Гарно 👍
Дякую!