Жовтенькі соняхи у полі,
Квітки діждали апогею,
Як добре зараз їм на волі,
Зустріти ранок із зорею.
Мов діти, сонечко шукають,
Бояться втратити надію,
Ясна погода, до врожаю,
Тож гарно ніжиться в час літній.
Хмарки нахлинуть, враз сумують,
Та знають, поряд є підтримка,
Емоцій світлих все співзвуччя,
Любов дарує, що іскриться.

2 коментарі “Соняхи у полі”
Спасибо, Лиза! Подсолнухи действительно дарят нам солнечное тепло и много светлых эмоций! Вы очень точно передали это состояние! 🌹
Благодарю Катя!