Життя – театр, а ми у нім актори,
Що ролі граємо, хто вміє й як мастак…
Життя – театр. Й свої неначе рідні ролі
Ми часто відіграєм абияк…
Життя – театр. Й фортуна кида ролі,
Кому в нім грати принца, короля…
А хтось повік жебрацькі має долі
І що з життям робить – не знає до пуття…
Життя – театр. І вже як в нім зіграєш,
Як карту кинеш із злості навмання.
Так і збираєш, все, що нагадаєш…
І мов театр пливе твоє життя…


5 коментарів “Життя – театр”
Так є,життя театр!Гарно!
Дякую ❤️
Поетично, щиро, барвисто, оригінальний сюжет. Є глибина філософських роздумів
Щиро дякую ❤️
А Режисер вгорі над нами –
комедію нам грати або драму?