А серце жалось від болю,
Мені сказав, що кохаєш,
Я ж не картаю на долю,
Заміжня жінка, ти знаєш.
Хіба давала той привід,
Просила знову кохання?
Тож знаю в жінки є вибір,
Родині ж мати страждання.
Її будують роками,
Міцну, щасливу та дружню,
І разом поміж вітрами,
Леліють мрію майбутню.
Чи зраджу зараз найближчих,
Все ж манить таке почуття,
Гріхів палких і нестримних,
Чекає яке майбуття?
Коли стосунки ці рвуться,
Сумне лишають відлуння…
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор