Для голосування необхідно авторизуватись

Із неба вниз на землю грішну…

Із неба вниз на землю грішну
Упало юне янголя.
Уліво глянув – ліс зелений,
Управо – в колосі поля.

Поглянув вдаль – стара хатина.
До неї нишком підійшов.
Опухла з голоду дитина.
Як це можливо? Хліб кругом!

Із юних вічок янголятка
Солона скапнула сльоза.
Так боляче у грудях стало,
У думках загула гроза.

У небо вмить воно злетіло,
І плакало на хмарці ніч.
Лишилось разом із думками,
Із горем людським віч-на-віч.

Не розуміло, як так можна:
Забрати їжу у людей,
Коли дитина опухає,
Хоронять когось бо щодень.

Воно маленьке на хмарині
Не відало, що то «терор».
«Червоних лицарів» не знало,
Не знало голоду той мор.

Пройшли роки, і янгол з неба,
Дорослий, сильний, угорі
Не може досі зрозуміти,
За що вмирали на зорі.

За що вбивали підлим жестом,
А люди вірили вождям?
Червоний прапор! Прапор крові!
І що він їм усім ще дав.

Не розуміє, за що гордість,
І сум за віком, що пройшов.
Невже ніхто не пам’ятає,
Що прадід й дід отам знайшов?

Невже забуті ті мільйони,
Й даремні жертви їх були?
Що зараз кажуть: «Краще жили!»
Сліпі ви!!! В голоді росли!

Із неба вниз на землю грішну
Спустився янгол в ніч святу.
З роками досі не забуде
В вікні дитину пухлу ту…

2

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Сергей Цыцух

27
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 22-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 18.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій