Почувши зловісного крука,
Душа залишилась без світла,
Затисла тяжка каменюка,
Надію поглинула прірва.
Сказати, загояться рани,
Слова ці для матері муки,
На серці роз’ятрені шрами,
Бо голос рідненький повсюди.
Відтак у вікно все дивилась,
А погляд …застиглий в печалі,
Навколо могильне затишшя,
Яке не лякало вже матір.
Війни проклятуще відлуння,
Немовби прийшло добивати,
Як жити скаліченим душам?
Їх за́живо спалюють втрати.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор