Конвалія, квітка тендітна,
Розквітла й заманює в пастку,
П’янким ароматом без вітру,
Створила спокусливу казку.
Розквітла й заманює в пастку,
П’янким ароматом без вітру,
Створила спокусливу казку.
Нестримний танок у кохання,
З палким поцілунком солодким,
А поряд глузує омана,
Світилу додавши свободи.
Придивишся ніжна, чутлива,
І дзвоники срібні росинки,
Немовби душею вразлива,
Та в спальні чи можна лишити?
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Конвалія”
Неперевершено!..
Люблю конвалії. І Ваш вірш, як і вони, – особливий та витончений.
Дуже дякую пані Наталія!