Замріялась, якось у зоряний вечір,
А поряд співав соловейко на клені,
Лунала ця пісня та душу так рвала,
Бо добре все знала чого я чекала.
Хотілось кохання діждати чистого,
Зігрітися в ніжних обіймах милого,
Засяяла ніби трішечки від щастя…
Потому сова де взялася, мов трясця.
Очима заблищала, різко фиркнула,
Шумливо з пересердя, навіть гримнула,
Достатньо вже мріяти, тремтіли крильця,
Швиденько до стану ти такого звикла.
Буває, в почуттів також трапляється,
Метелики летять, оси кусаються,
І сиплються квіти, щаслива, кохана,
Тут сльози рікою на серденьку рана.
Замріялась у зоряний вечір

Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор