Для голосування необхідно авторизуватись

Кіт

Чарівний кіт
…А я стояла в стороні
і хмари пливли в темряві
і дощ тихенько мрячив…
Потім, мій кіт мене спитав:
“Ну що, пішли, туди, еге…
Адже час, час – то не чекає!”
“Звичайно так…”- сказала я,
і ми пішли, уздовж по шосе,
Туди, де світло, де усе
Осяяно промінням Місяця
крізь хмари, що як кораблі
Усі пливли, пливли, пливли…
Дощ лив. Ну, тобто, хмари воду лили…
Мій кіт знову мене спитав:
“Коли ж скінчиться ця дорога?
Пройшли чимало від порога!”
І я відповіла тоді:
” Дорога ця – мрії мої,
і скільки ми по ній пройдемо
ніхто не знає вже напевно…
Ми зрозуміємо нове,
а час, так, час іде…”

2

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

Lizuza

14
Коментарі: 0Публікації: 8Реєстрація: 19-08-2020