Спека надворі, а мені чомусь дуже холодно,
Руки тремтять і зимні, неначе лід,
А душу мою мовби снігом білим огорнуто,
Її заморозив своїми словами ти.
Вона страждає і плаче-ридає у відчаї,
Може її відігріє ще хтось колись?
Тоді надії, любові, тепла і добра побільшає,
Бо віриться – справжні чоловіки ще не перевелись.
2016 р.