Княжа осінь злітає над містом,
Рветься дзвін у собору з грудей.
Вибиває копитами іскри
кінь рудий із багряних алей.
Ллється дощ з куполів золотавих,
Жовте листя на ликах ікон…
Осінь в місто ордою ввірвалась,
І охоплює стіни вогонь.
Диких коней шалена гонитва,
Свище вітер в порожнім гнізді.
А верба, мов розпатлана відьма,
знов ворожить на темній воді.
І вдивляється в зиму безмовно
сиве місто крізь приспаний ліс…
На порожнім принишк підвіконні
Пес-Симаргл, що від зграї відбивсь.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 31-07-2020
