Я бачила, як танув лід
В серцях чужих мені людей.
Та слова залишили всеж слід
Образ та слів, поганих речей.
Минуле, як зім’ятий папір,
Сліди у серці залишаються,
Від болі й безлічі зневір,
Які із часом не забуваються.
Не забуваю, хоч зла і не тримаю,
Хай все іде геть, із життя мого.
Я всіх щиро пробачаю,
Хоч було і погане, але ж не зло.
Я бачила, як сонце сходить
Уранці з вікна балкона.
Печаль моя уже проходить,
Стираю номери із телефона.