Падали зорі

Падали зорі із синього неба
Миттєво згорали у тиші нічній…
В хвилини ці загадати нам треба
Миру, щастя й любові у майбутті.
Падали зорі, а ми усміхались…
Палав у серцях, тих дарунків вогонь.
Пейзажем чарівним ми милувались,
Тримав у покорі любові полон…
Падали зорі, а ми цілувались…
Спліталися руки,… змикались в кільце.
В сяєві їхньому палко кохались,
У відблисках грало кохання міцне.
Падали зорі – ми щастям сіяли…
Кожна зірка – квітка надій й сподівань
Рясно в цвітінні жадання буяли…
І квітла земля від людських побажань.
Падали зорі, мов сипались перла
Закоханим прямо до ніг у цю ніч…
Лише рання зоря картину цю стерла
Незбагненну красу, що йшла сонцю навстріч.

2

Автор публікації

Офлайн 12 місяців

Любовь Таборовец

80
Коментарі: 1Публікації: 29Реєстрація: 07-08-2018

Бронзове перо

Досягнення отримано 11.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: