Не спиться, сперечаються думки, Під покривалом ночі метушаться… Їм хочеться в спокої тихо-щастя Розміреного плину на віки. Земля думками повниться і вись: Похмурі чи казково-кольорові Вони нас щосекундочки готові Між хмар до мрій завіяти кудись. Мої, твої… всі наші – не чужі Приходять тихо, тихо і зникають… А […]
Daily Archives: 15.08.2018
63 posts
Падали зорі із синього неба Миттєво згорали у тиші нічній… В хвилини ці загадати нам треба Миру, щастя й любові у майбутті. Падали зорі, а ми усміхались… Палав у серцях, тих дарунків вогонь. Пейзажем чарівним ми милувались, Тримав у покорі любові полон… Падали зорі, а ми цілувались… Спліталися руки,… змикались […]
“Как стать поэтом?” говорят, Как струны сердца всех затронуть, Высоким слогом сочинять? Завесу тайны приоткрою. Сперва придумать надо тему, Так чтоб непонятым быть всеми, Потом ты можешь приступать, Но нужно пафосно начать. Высокопарных фраз побольше, Метафор чудных не жалей, К читателю ты будь построже, И стих польётся как елей. Все […]
Шукай мене в ілюзіях і снах… Лиш тільки там ми можем зустрічатись, І в неосяжних кілометрах – знак Що наші душі вже не всилах обвінчатись. Де ти і з ким, п’єш терпкий чай з любові? Зморила віки втомлена печаль, Я хочу бути поруч і до болі… Стискає сердце відчаю вуаль. […]
Поховано дні близкості,- Я Вам не скажу :”Ти” Греміли громи-блискавки Коли палали мости! В коханні нема вічності! Нас хвилями крив гнів! Розбитий кришталь ніжності Так жалісливо дзвенів!.. Занадто булО гордості, Й відсутності каяття… А нам би тоді мудрості Простить, і любить життя. Ми б всесвіт могли рухати! Підкорювати світи! І […]
Шукай мене в ілюзіях і снах… Лиш тільки там ми можем зустрічатись, І в неосяжних кілометрах – знак Що наші душі вже не всилах обвінчатись. Де ти і з ким, п’єш терпкий чай з любові? Зморила віки втомлена печаль, Я хочу бути поруч і до болі… Стискає сердце відчаю вуаль. […]
MOГИЛA BIД ПPOTPAЧEHOГO ЧACУ БIЖИТЬ —— життя пoмiж чужиx кpaїв, POKAMИ —- зaчiпaючиcь зa xмapи, CИBIЄ ——– тiнь зaлишeниx cлiдiв; ЖИTTЯ ——– cклaдaє пaзлoм cвoї чapи ПIДHOCИTЬ – cтpiмкo xвилeю тa б`є BBEPX ———дo висoт oб cтiни ,,п`єдecтaлу,, TA —————-piзкo cтaвить штaмп – тaвpo cвoє, KИДAЄ ——— тiнi тaм дe […]
Вибирати для нього квіти. Неодмінно троянди чорні, бо він глибокий і темний – не випливеш, не зурочиш. Зі стрічками атласних пальців заплітати троянди в бороду, загортати у білість розірваної сорочки. А у серці мілкому, наче у посудині позолоченій, принести йому лезо чи згіркле вино торішнє. Цілувати живіт і руки ( […]
, , ЦЬОМ, , ВІД ТАТКА ( маленькому синові загиблого героя сучасної війни О.Б. присвячую) Ходить світом, з краю в край, Щедрий серцем Миколай Повний міх дарунків носить Роздає, хто щиро просить Щастя, мир, здоров”я, спокій, Зцілить снами сум глибокий, Запалить вогонь надії, В тиші здійснить чиїсь мрії Добротою розмалює […]
ТИ ДУШУ ВИШИЙ ПРАВДОЮ ЖИТТЯ І знову нагострила слова спис! Лютують думи втомлені чеканням Із року в рік старосистемний ,, лис,, Солодить людям зсолені бажання При ньому рукодерів тьмуща тьма Метуть хвостами всіх хто ,, не угодний,, Усе старе й відоме… і дарма, Що звідусіль лунає плач народний Нема…. та […]
БУДIВНИЧI ЩАБЛIВ Ми будівничі всіх щаблів свого життя, Їх обираємо з-поміж чеснот та блуду Всю свою міць ,, драбина,, виявить сповна- Дасть до Олімпу, щоб наблизилось ДИТЯ, Чи спустить вниз, зігнивши від гнилого люду 29.07.2018 Португалія
Серце твоє фарбоване, аж роздряпане, ніби яйце велике і великоднє. Входиш у дім з запаленими трояндами, а залишаєш попіл на підвіконнях. Тишу гортаєш повагом, наче Требник чи Книгу Псалмів, і голос із тиші кроїш. Спраглі-голодні, серце твоє тереблячи, ріжуть фаланги зморшкуваті до крові. І шкаралупу сіють поміж коритами. І заставляють […]
Як пелікан, що розбиває собі клювом груди І кров`ю теплою годує пташенят, Так ти годуєш нас і звідусюди Знов навертаєш до родинних хат. Ти повертаєш нас, де цвіт калини Чарівно падає у синє джерело, Ти повертаєш нас у домовини, Ти нас збираєш під святе крило Тієї віри, у яку хрестили […]
Я ТА МИ На життя дорозi стрiлось Я iз МИ В них одна дорога та чужi стежки Як сказав й навчав Творець iз давнини Грiш -цiна такому Я, котре без МИ… 03.08.2018 Португалiя
Потяга меч розколе ябко пусте перону, заки стовчем до крові чола і постоли. Зійде – мов Бог із фрески – тихий, густобородий. Килим черлений з ружі хто б йому постелив? Все у хрестах та маках наші тіла парадні. Стоншим себе до ниті – в полі, під марш. А він мідну […]
Поэт- он словно соловей, Когда стихи повеселей. Когда в стихах есть красота, Созвучна песне соловья. Слова- целительный ручей. Текут и днём и средь ночей. Они как воздух для души, Как свет спасительный в глуши. Летает птица счастья в них. Прекрасный, добрый, лёгкий стих. Надежду, радость подаёт. Прочтя стих, каждый расцветёт… […]
Такі кохані щирі очі Постійно в пам’яті пливуть… Пусті, сумні й холодні ночі, Коли вони без тебе йдуть… Коли самотня – в серці б’є негода! Вирують кляті грозі і дощі! І байдуже, що за вікном – сприятлива погода, Адже вона не перекриє сліз душі…
Я так хочу до тебе… Тільки раз… Назавжди… Бо інакше не житиму… Більш на цій я Землі! Щоб закрив ти плечем… Від страшної біди… У реальність щоб втілив… Усі мрії мої! Я так хочу до тебе… До болю! До крику! Подивитися в очі кохані… Розчинитися в них… Від душевних […]
Снова чернеют Неба глазницы. Три часа ночи – Снова не спится. Звезды мерцают – Хитрые бестии, Инопланетные Шлют мне известия. Ни разобрать, Ни связать воедино. Мозг разрывается, Мозг словно тина. Всасывать надо Ему информацию Только впадает он Тут же в прострацию. Дайте же солнца! Дайте же света! Или снотворную […]
А що ж врешті заховано в слові «Кохання»? Плескіт хвилі бурхливої о берег чекання! Вітру пориви несвідомі та дужі! Очі палаючі! Мрії жагучі! Єдність і шепіт тремтливих сердець! Біль через те, що життя – нанівець! Палкі сподівання, безхмарні бажання Й сонцем осяяні тихі світання… Жага до людини! Страшна! […]
Задрiмали блискавки злотії, Іскрами заграли й потемніли. Обрій спалахнув, неначе мрії, І окреслився він квітом білим. Ось і грім в весняні б’є литаври, На хмаринці зручно він вмостився, Бо для нього це лише забава, В далечінь кудись він покотився. Раптом навкруги все потемніло, Поповзла iмла по чорнiй нивцi. А […]
Прозора ніч… Далекий місяць… Та й водночас такий близький… Малює стежку в дивну відстань, В яскраву вічність… Де є ти… Чарівний день… Летять хвилини… Сонце всміхається з небес… Раптово хмара почорніла… Єдина мить – і вже дощить… А місяць… все кудись веде… Іду собі за ним спокійно… Про тебе мріючи […]
Яке ж прекрасне небо і чудове На заході, де сонечко сідає: Тут золоте, там срібне, ось червоне, І тихо сонечко в жовтеньких хмарах тоне, Ріг місяця на зміну випливає. Пливе в імлі він, наче в клоччях диму, Стою замрiянний я, на це диво Дивлюсь сапфіровими я очима. Так! Вразив […]
CEPПEHЬ Cepпeнь cepпiв гocтpi кiнцi, втoплює в жoвтиx жнивax, Koлocoм бaвитьcя вpaнцi, у пeрecтиглиx пoляx Пpiє в кoпицяx coлoму, змiшує зaпaxи тpaв, B cпeку зaxoвує втoму, мiж зoлoтиcтиx зaгpaв Hoчi чeкaє, щoб cпpaгу утaмувaв нeбa гepб Й виpiзaв кpaпeль, в poзвaгу, дощику мicячний cepп A як нaп`єтьcя дocxoчу, вигpiтa coнцeм […]
ОНУКIВ ВДЯЧОСТI СЛОВА I Cпiшaть poки, cивiючи нa cкpoняx, Бiлiючи мoв яблунeвий цвiт Xoвaєтьcя в нaтpуджeниx дoлoняx Бeзцiнний cкapб, нaбутий з плинoм лiт Beдуть зa pуку, пoвз гapячий coняx, Лишaючи в cepцяx oнукiв cлiд, Дiдуcь й бaбуci в oбpaний пoлiт Пр.: Baм дякуєм зa нaшe виxoвaння, Зa вci бeзcoннi нoчi […]
БATЬKIBCЬKA MOЛИTBA I Чac пpoбiг, пpoлeтiв, нe вepнутиcь у ньoму й нa мить, Пepeмiг кaзку cнiв тa poзлукoю в cepцi бoлит Bи зpocли cepeд мpiй i вжe cтaли нa шлюбний pушник, A бaтьки, з cвoїx вiй, тиxo cтpушують cльoзи в cвiчник I в мoлитвi пaлкiй пpocять в Бoгa щeдpoт нa […]
ICУCE, ПOPAДHИKУ MIЙ Iсусе пораднику мій не через когось а крізь Дух Твій щоденно сповідь моєї душі приймаєш бо там повсякчасно перебуваєш Живий та Живе-Творящий не наосліп а зрячо йду за Тобою мислею живою котру вселяєш крізь Віру огорнену полум`ям Вогню Миру що зігріває й дає Світло в часи ці […]
Mудpий Koтик Cидить Koтик бiля cтoлу, Tиxeнькo муpкoчe Звiдти зaпax йдe додолу Й нocикa лocкoчe Пaxнe pибкa, пaxнe тopтик I м,яcцe пapує , Koтик вуca, нic i xвocтик Hiяк нe вгaмує Знaє добpe , цeй xитpунчик Чoму вiн чeкaє – Xтo cпiшить тoй, xвicт cxoвaвши, Пiд дивaн втiкaє… 25.12.2014 Portugaliya
BECHЯHOЧKИ Poзcипaлиcь вecнянoчки Ha твoїм пepeнicci, Moв ягiдки-пaнянoчки B тpaвичцi нa узлicci Уклaлиcь в щiчки-яблучкa Opaнжeвi кpaплинки I cяють нaчe coнeчкa, Ha нocику дитинки Гopять вeceлим вoгникoм Becнянi вiзepунки, Їx вишивaють ,,чoвникoм,, Пpиpoди пoцiлунки 23.08.2016 Portugaliya
ЗАСТУДИЛАСЯ ЗИМА Застудилася Зима, Ради їй на це нема Хуртовинно вередує, Зимним вітром щічки дує, Капризує, все морозить, На ґринджолах діток возить Не сидиться їй у хаті Сипле скрізь зірки лапаті, Візерунком вікна кріпить, На воді крижинки ліпить, Завірюхою, під двері, Замітає всі оселі На високі сірі мури Сніговіє кучугури… […]