Для голосування необхідно авторизуватись

Життя прожить – не поле перейти

«Життя прожить – не поле перейти…
Колись повчала мене мама.
Зумій же щастя ти своє знайти,
Бо іноді воно – суцільна драма.
Зумій же, доню, все знести в житті:
Високі злети і низькі падіння.
удь завжди вірна ти своїй меті
Йдучи до неї, обминай каміння.
А як упасти все ж прийшлось тобі –
То із колін зумій піднятись в силі.
Не опусти лиш голову в журбі.
Назустріч вітру рухайся сміливо.
Як зло і гнів окутають тебе,
умій їх назавжди в душі зректися.
Хай справедливість по стежках веде,
Добром і правдою ти захистися.
Не бійся сліз, дитино, у житті.
Вони змивають сум, хоч і поволі.
Загоять рани вбитих почуттів,
Ще буде в житті радості доволі.
Як зрадить друг тебе колись,
Не поспішай йому взамін віддячить.
Будь мудра, доню, щиро посміхнись.
Це той, хто не достойний тебе значить.
Будь сильна з ворогами в боротьбі
І знай, що найдорожче в житті -воля!
Та будь терпляча… Витримки тобі!
Нести усе, що випало на долю…”

З тих пір пройшло чимало довгих літ…
Стерня життя мої колола ноги.
Поради мамині несу у світ,
Щоб не були тяжкі мої дороги.
Ідуть роки…. Минають швидко дні…
Вже посивіли трохи мої скроні.
І вистачає мудрості мені
Навчати жити рідну свою доню.
Коли, схилившись до мого плеча,
Попросить втіхи й мудрої поради…
Я посміхнуся щиро і скажу:
“Ти – моя радість, і моя відрада.
Готова будь до всього у житті.
Будь сильна, добра ,ніжна і щаслива…
Життя прожить – не поле перейти…
Хоч доля щедра, та завжди примхлива…”

4

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Любовь Таборовец

80
Коментарі: 1Публікації: 29Реєстрація: 07-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 11.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій