Любов пізнати до кінця…
Це неможливо, та й не треба.
Бо як пізнаєш – в небуття
Полинуть мрії птахом в небо.

Любов не випити до дна…
Бо дна земна любов немає,
Бо те похмілля опісля
Жорстоко долю твою згає.

Любов не взяти у полон…
Як полонити невагоме?
Як доторкнутись тих долонь,
Які лікують душ надломи…

Любові ми даєм життя
На день, хвилину, може вічність…
Не відпускай ці почуття –
Даруй, як святість та величність.

Автор публікації

Офлайн 5 років

m.figaro17@gmail.com

250

Вірші, то наші думки на папері.

Коментарі: 77Публікації: 77Реєстрація: 15-04-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 04.08.2020

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 24.06.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Срібне перо

Достижение получено 03.06.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій