Я чую музику осінньої стежини,
Читаю вірші листяні на ній
І навіть ті, які іще можливі
По довжині задумливо-сумній…
А, може, я її строфа ота,
Яку знайти життя буває мало –
І сонце, ніби крапка золота,
Уже в долоню вічності упало.
10.10.19.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 17-10-2019
Достижение получено 29.10.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
