|
І знову плине кача по тисині,
І дим гіркий в очах.
Сьогодні, як тоді під небом сірий
Клубочиться туман
Під обрій як прокляття.
І клятви обриваються раптово
На півслові.
Знову.
А сотня вище, там, куди блакить
Несе свої потоки.
Нам залишилася провина,
Там – офіра.
Скільки гекатомб прийме земля,
Яку єдину назвемо своєю?
Інша – чужина,
Там тільки пустка.
Спогад.
Плинуть ріки у далекий вирій
Де мрії заховалися таємні.
Ті зорі, що загасли назавжди
Впадуть назад, повернуться додому
У пісні, що не змовкне вже ніколи
Світити будуть світлом самоти,
Щоб виривати наше із полону.
А кача квилить щемно і нечутно
“ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ”
|
Автор публікації
Коментарі: 54Публікації: 120Реєстрація: 22-08-2018
Достижение получено 27.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 02.06.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 12.07.2021Титул: Яскравий коментатор