Я йду твоїми білими слідами…
У скроні гупає щосили серце.
У кожної із єв свої адами.
Ти – мій Адам! Однині і до смерті.
Я йду тобі услід і не звертаю,
гарячим подихом торкаю спину-
не замете той слід і не розтане,
не зникне в небо безкінечно синє.
Так натоптав, що навіть серед ночі,
коли не видко навіть ні стежок, ні зір,
я не зіб’юся і в одній сорочці,
бо на самому серці ти його запік.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 16-07-2018
Достижение получено 05.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
