На кожне із ста «чому?»

Єдине лише «пробач».

Так, я кохаю тебе,

Благаю лише не плач.

Ні, не існує ніяких «нас»,

Але я просто поруч із тобою.

Шкода, проте минув вже час,

Який колись назвала ти любов’ю.

Я все знаю, маленька моя, –

Ти мені шепотів часто так.

Повір, мені також шкода.

Пробач мене за те, що слабак.

Відчайдушно до сліз і до болю,

Я кохаю тебе так само.

Я готова до останнього бою,

Я помру за тебе, коханий!

Я помщуся за твої шрами,

Не віддам тебе я нізащо.

Я піду до твоєї мами

І скажу: її син – найкращий!

Я присяду з тобою поруч,

Обійму твої втомлені плечі.

Я врятую тебе власноруч, –

Це – найважливіші у світі речі.

Витру сльози твої поцілунком:

То брехня, що чоловіки не плачуть.

І найкращим твоїм дарунком

Буде спроба мені пробачить.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Margaryta Melnychuk

8

Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 10-04-2020