. . ДУМКИ УГОЛОС ВІД ДУШІ . .Як спалах, думка в мене промайнула, . .Як мить, застигла в пам”яті й душі. . .До ближнього, до кожної людини . .ДУМКИ МОЇ УГОЛОС ВІД ДУШІ. . .Думки мої про Всесвіт, Землю, Сонце, . .Про хлібороба вранці на зорі, . […]
Daily Archives: 10.04.2020
32 posts
. . ДУМКИ УГОЛОС ВІД ДУШІ . .Як спалах, думка в мене промайнула, . .Як мить, застигла в пам”яті й душі. . .До ближнього, до кожної людини . .ДУМКИ МОЇ УГОЛОС ВІД ДУШІ. . .Думки мої про Всесвіт, […]
Я люблю тіні, Люблю колони, Люблю коли сонце в тінях холоне. Я люблю вії, І розкосі очі, Люблю коли сонцем повіки тріпочуть. Я люблю тіні, І люблю повіки, І любитиму доти, і любитиму стільки, Доки в тінях сонце, доки ти схочеш, Бо важливо не знати, а вірити тільки, Що тіні […]
Цілуй і заціловуй, в обіймах потопи. Мене в себе закохуй, а в прірву не впусти. З’їдай мене очима. Сховавшись за плечима гарячим своїм тілом багаття розпали. Тримай же мою руку. По небу, крізь світи, в сніги і завірюху я буду поруч йти. Співай мені мовчанням, візьми з собою в сни. […]
Я не хочу жити як у фільмах, Не хочу бути героїнею книги. Я хочу тонути у свої роздумах, Хочу закрутити свої інтриги. Моє життя – це шалений танок , А я танцю божевільне соло. Тому не вистачить, навіть, тисячі сторінок Щоб описати, що відбувається навколо. Я хочу мати свою людину […]
Серед равликів розумних Равлик був один дурний. Все жалівся: «я – невдаха», Бо він, бачте, не прудкий. Хатка дуже заважала, Що у нього на “хребті” Через неї, міркував він, Тільки складнощі в житті. Вирішив її позбутись, (Тему хтось йому подав) Щоб пішов до інженера, Та й би долю поміняв. І […]
На кожне із ста «чому?» Єдине лише «пробач». Так, я кохаю тебе, Благаю лише не плач. Ні, не існує ніяких «нас», Але я просто поруч із тобою. Шкода, проте минув вже час, Який колись назвала ти любов’ю. Я все знаю, маленька моя, – Ти мені шепотів часто так. Повір, мені […]
На кожне із ста «чому?» Єдине лише «пробач». Так, я кохаю тебе, Благаю лише не плач. Ні, не існує ніяких «нас», Але я просто поруч із тобою. Шкода, проте минув вже час, Який колись назвала ти любов’ю. Я все знаю, маленька моя, – Ти мені шепотів часто так. Повір, мені […]
Я хотіла б тобі розказати, Що значить для мене ця дата: Три роки тому я у іншій машині, Нас двоє разом, ми ні в чому не винні. Я в Інтернеті ночами блукаю до ранку, І з дому так само тікаю іще до сніданку, Ламаю щодень собі мізки думками по колу, […]
Радуга хозяйка цвета, Яркими сделает дни, Глубокое чистое небо, Солнца направит лучи, Ветер заложник свободы, К счастью укажет им путь, В чаще мудрого леса, Душам дадут отдохнуть, Время наполнит бокалы, Закружится в танце земля, Былого грубые шрамы, Заблудятся в даль уходя, Они поцелуются нежно, За руки смело держась, Будут гулять […]
Пусть этот апрель без него, И ей через неделю двадцать семь. У неё кроме него никого, Но она пережила ноябрь-апрель. Просила Бога: «Хватит испытаний, Верни его, пожалуйста, верни!» Но лишь во снах и утренних мечтаньях Зимой вдвоём они, опять одни. Её он снова за собой зовёт и держит руку, И […]
Мне дали справку в нашем диспансере. Безумен я, а значит я свободен. Хранить могу гранату в секретере – Любой поступок Господу угоден. У ненормальных жизнь во всём легка, По ним не плачет воинская служба, Путевки оплатили им на Ю.Б.К.а. Оздоровиться в санаторий Дружба. Как хорошо быть просто сумасшедшим, […]
Печаль находить на вершинах скал, Коли пейзаж, як вихід твій з картини, І змінить небо милість на оскал, Грозою хмар зганяючи з вершини. На островах де ідоли одні, Вінками рук стягли свої коліна, Знак оклику розвернутий на і-і-і, і-і-і що коли любов твоя – рівнина.
Твій гамак розгойдався над прірвою снів, Тишина, тільки вітер роздмуханих слів, Кіновар’ю заграва сходить в пітьмі, Гру в світлотінь чи довіриш мені? Чи бачиш ти образ заплетений в куб, І усмішку підлу, на кутиках губ, На сітях повисла безодня моя, Картина, що стане сьогодні твоя. Ти тягнеш на берег волоки […]
Ти боїшся бездітності, Я – бездарності, В цьому натовпі голосінь, Не розчути, не роздивитися Чогось більшого звичних вмінь. Ну, наприклад, скажімо – вірності, Чи від неї, шляхом терпінь, Зрозуміти, що день для вічності – Від колони захмарена тінь. Розворушити в часі виткане, Власне ж дике поняття час, Щоб не міряти […]
Ах, зіниці – маленькі крапельки, Широких, глибоких очей, Чорні, як ніч чорниці, В обіймах бляклих зірниць. Ах, ці руки, волосся, туфельки, І розгорнута книга грудей, Я залишив закладкою в муках Читань, поцілунком зухвалий есей.
Дух поетики плетений косами, І розвіяний віями вірності, І нехай ненаситні літописи, – Сік загублений в м’якоті вічності – Жовтими абрикосами. Тут в обіймах з’єднались три ангели, Забавляючись давньою лірою, І шуміла шухлядами яблуня, Як образ, де образ – мірою, Бо яблука в ніч падали. Набивали соломою ящики, Розливаючи сонце […]
Волосся її, Мов хвилями, А хвилі – Холодними милями, Гойдають Пустими вітрилами, За русалками Взявши галс. Так серце – Словами милими, Простими Прозорими крилами, У воду зриваються Брилами, Щоб зупинити Час. І волосся її Билинами, І очі небес За схилами, Постійно ведуть За милими, Серцями голодними Нас.