Щоб не тривожити – мовчу. Шепчу…
Шепчу. Ходи дорогами, де щастя.
Де сонечко танцює досхочу.
Де просто все. Де все обов’язково вдасться.
І де душа твоя почута і відкрита.
Де легко, зрозуміло і з любов’ю.
І де витають дивні аромати літа.
І бути щоб, не треба жертвувати кров’ю.
І де навколо все твоє, близьке.
І де приймають повз гірку розлуку.
І, навіть, якщо звернеш на слизьке,
Тебе без остраху візьмуть за руку.
Щоб не тривожити…
