Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/pereklad-11-sonetu-vilyama-shekspira/ Коли години порахую, що підкажуть час, і бачу як хоробрий день пірнає у жахливу ніч, коли я бачу фіолет минулої вершини і соболині кучері всі срібно-білі, коли високі дерева я бачу без листочків, які найкраще від жари пологом стадо укривали, і літню зелень підперезану снопами, народжений на березі […]
Daily Archives: 04.04.2021
15 posts
Да, я ревную вслепую, не зная врага, Да, я готова к тебе просочиться под кожу, Да, я готова всегда говорить тебе “Да”, Только тогда я себя до конца уничтожу. Да, хочу целовать тебя вдоль-поперек, Да, я боюсь пропустить каждый твой миллиметр, Да, я готова писать тебе тысячу строк, Только тогда […]
О чем грустишь, душа моя? О свете, что однажды повстречала, В окошке солнечным лучом Он тихо от стекла отбился И в солнечного зайчика случайно превратился. Веселый скачет он по свету Навстречу солнечному лету – В глазах мальчишек и девчонок пляшет. О чем грустишь, душа моя? О радуге цветной После июльского […]
Глубокий человек как океан, К нему влечёт порой неумолимо, Он может исцелить от старых ран, Пусть не от всех, на часть, наполовину. Глубокий человек глубок душой, Не видно дна, и берегов не видно, В нём ищут Жизнь, ныряя с головой, Плывущие по жизни нитевидно. 04.04.2021
Ген-ген за небокрай сідає сонце, Наче в рай потрапило рідне село В проміння світла – І дня неначе не було… Останній промінь посріблив Вербу та вільху у долині, А соловейко на калині Затих, до нового світанку. Лиш у траві, зелений коник виграє Свою мелодію до ранку. На землю опустила чарівниця […]
Золотокоса осінь порядкувала у дворі, вітер шарудів пожовклим листям, зібраний врожай спочивав у хазяйських будівлях. Тепер дві сиві жінки-вдовиці з обличчям, усіяним рясними зморщечками-роками, мали вдосталь часу для розмов. Тож і в цей холодний день Марія завітала до Ганни. Обидві були низенькі, повновиді, сиві: старість зробила такими, хоча були жінки […]
Який заплутаний прогрес! О, скільки в ньому є смертельного! Казали, що Христос воскрес, Та, певне, в світі паралельному. В чужих словах – ані душі, І, як бракує одкровенності, Любове! Ти хоч не бреши Мені своєю нескінченністю!
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/afrodyta-y-tapky/ Чуден берег с облаками, весны здесь отмечает даль, но успокоились едва ли забеги волн, их бурный вал. Вновь нависает мощность тучи и убегал за небосвод, упрятался последний лучик, но его снова море ждёт. Розовый цветок сверкает, в горшочках пышно зацветёт, хоть шум волны не умолкает, над […]
Свой срок для всего, для всего и для всех, Печалиться срок и смеяться, Есть время любить, расставаться и ждать Того, кто готов возвращаться. Свой срок для сражений и новых побед, Свой срок для вершин и привала, Есть время для слов, и для паузы срок, Для пауз, которых так мало. Свой […]
Плаче моє плече – ноша життя важка, в серці вогонь пече – пише вірші рука. Сонцем сміється дощ – крапають сльози в такт… Чом не смакує борщ, що у житті не так? Страх у кутку сидить, ніч розганяє сном, місяць через паркан дражниться із вікном. 30.03.2021
Щоб не тривожити – мовчу. Шепчу… Шепчу. Ходи дорогами, де щастя. Де сонечко танцює досхочу. Де просто все. Де все обов’язково вдасться. І де душа твоя почута і відкрита. Де легко, зрозуміло і з любов’ю. І де витають дивні аромати літа. І бути щоб, не треба жертвувати кров’ю. І де […]
Тот кто ушёл, никогда не вернется назад, Из пепелища огонь никогда не воскреснет, Бойся иллюзий, они разрешают нам врать, Врать даже там, где обман никогда не уместен. Если уходишь ты сам, никогда не смотри Даже вполглаза на тех, от кого ты отрёкся, Бойся иллюзий, они далеки от любви И от […]
ГЛАВА1. Даже самые счастливые встречи на сердце оставляют раны. На обычный солнечный весенний день набежали тучи и день спрятал улыбку за серыми чёрными тучами и сейчас эти тучи плывущие над городом отражались в лужах, которые вчера оставил дождь и стало холодно он поежился от этого неожиданного холода поднял воротник черного […]
Про що говорять ранком солов’ї Про що співають у гаю так мило? Чи про любов? Про молоді роки? Від співу того серце мліло Про що співають ранком солов’ї? Ту свою пісню ніжну і чарівну А я пригадую ті молоді роки І дівчину свою оту найпершу Було чудово – дітьми були […]
Полудень віку, як маківка літа – Сонце іще у зеніті, Чудовим життя уквітчалося цвітом І є вже плоди соковиті. А до зими все таки далеченько, Хоч є уже фарби осінні. І трепетно так б”ється ваше серденько, Роки ж бо – птахи перелітні. І досвід великий уже за плечима, В душі […]