Одного ранку, коли із неба буде дощ іти,
І я сховаюся під пишну крону дерева,
Ти дивним чином мене зможеш віднайти.
Під звук краплин ми заведем розмову.
Над полем з’явиться веселка кришталева,
І зрозумію я – тебе зустріла знову.
…Уже колись ми так сиділи під дощем.
Й зовсім не вранці, а в осінню темну ніч.
Ти прихистив тоді від холоду своїм плащем.
Й цілком можливо, що у паралельнім світі,
Коли мине зо п’ять чужих сторіч,
Ми знов зустрінемось. Тепер вже серед квітів…
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 36Реєстрація: 29-08-2020
Достижение получено 10.10.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 16.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
