Для голосування необхідно авторизуватись

Так має бути

Одного ранку, коли із неба буде дощ іти,
І я сховаюся під пишну крону дерева,
Ти дивним чином мене зможеш віднайти.

Під звук краплин ми заведем розмову.
Над полем з’явиться веселка кришталева,
І зрозумію я – тебе зустріла знову.

…Уже колись ми так сиділи під дощем.
Й зовсім не вранці, а в осінню темну ніч.
Ти прихистив тоді від холоду своїм плащем.

Й цілком можливо, що у паралельнім світі,
Коли мине зо п’ять чужих сторіч,
Ми знов зустрінемось. Тепер вже серед квітів…

3

Автор публікації

Офлайн 4 місяці

Марія Войтків-Зварич

75
Коментарі: 2Публікації: 24Реєстрація: 29-08-2020

Небайдужий читач

Достижение получено 10.10.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Бронзове перо

Достижение получено 16.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій