Спи, моє маленьке янголятко! Поряд із тобою мама й татко. Янгол-охоронець твій співає І Господь тебе оберігає. Спи, моє малесеньке, дрімай. Вранці радо сонечко вітай! А тепер уже надворі нічка. Закривай, малесенькеє, вічки. Досить гратись, лялечко, в ладусі, А лягай, малесеньке, спатусі! Сон твій берегтимуть мама й татко! Спи, моє […]
Daily Archives: 12.09.2020
20 posts
Принимай меня таким, какой я есть И с характером взрывным ты уживайся Минусы и плюсы ( всё как есть) Не изменишь, даже не пытайся. А у волос твоих длина совсем не та. Покрасить их?! Ну нет, так не годится! В театр не пойдем, там скукота. Да и вообще ты не […]
Великий духом тот, кто не устал, идти вперёд не опуская руки. Кто жизнь любить не перестал, пройдя сквозь тернии и муки Кто в свои силы верой был силён, пройдя дорогою сквозь беды. И был жестокой жизнью закалён, прошёл сквозь пораженья и победы. Кто злой обиды в сердце не держал, творил […]
Он не будет серьёзным с тобой, Ты не хочешь чтобы остался, На границе между вами конвой, Позолоченных бывших сражался, Ты обманом пропитанный нож, Чей же лаской до нервов измучена, У него повод свой, На пороге судьбы излучина, Им осталось всего ничего, Переливы играют в разученных, И кому какая метель, Превращаются […]
Роман ” ЛЮБОВЬ РАЗРУШАЕТ БОЛЬ” ГЛАВА 1 Машина заглохла тогда когда снегопад усилился и стал ещё больше и крупнее сбрасывать на землю снег, который и так уже достаточно много и очень красиво укрыл все вокруг своим белым покрывалом. Крупные снежинки, как белые цветы летели с неба и падали на ветровое […]
Квітує осінь спілими плодами. У руки сипле зорепад ясний. Ступає осінь тихими садами… І грає коників оркестр сумний. І ми з тобою літо проводжаєм, Цінуємо і любимо земне! Хоч молоді, та аксіому знаєм: Усе, усе… Усе колись мине!
Це все,мабуть,колись було. Ці види, люди, світ навколо. Усе що вже колись минуло, І знов вертається у коло. Іду. Дерева, путь мій дальній. І знов вертаюся до спальні. Одне і теж. Можливо щось У тебе й мене та й зішлось? Ми схожі? Ні, ми різні зовсім. Навіть і зранку кладем […]
Одного ранку, коли із неба буде дощ іти, І я сховаюся під пишну крону дерева, Ти дивним чином мене зможеш віднайти. Під звук краплин ми заведем розмову. Над полем з’явиться веселка кришталева, І зрозумію я – тебе зустріла знову. …Уже колись ми так сиділи під дощем. Й зовсім не вранці, […]
Тікай від сірого себе. Лови момент. Яскраву згадку. Нехай під серцем злоба не шкребе, Душа нехай живе в достатку. Тікай від буднів білих тих, Що поглинають все чарівне. Молися, щоб збагнути встиг, Що від сердець любов та лине. Тікай від чорної нудьги, Що як вугілля розфарбує тіло. На […]
С чайничка водички в чашку наливаю, И о чём-то себе, молча размышляю. Книжку рядом старую достал, В ней ответ какой-то я искал. Когда долго я сидел в сортире, В своей двухкомнатной квартире, Я рассуждал о современном мире, Как в нём жить И не грешить? Ведь от соблазна убежать не так […]
Я из тех сумашедших,что жизнь наизнанку… Что в радости расцветают, как цветы,- спозаранку. Из тех, что грустят и тоскуют подолгу, И ищут себя всю жизнь, – хоть без толку… Я из тех сумашедших, что чувствами рдеют… Что в предательстве гибнут или пустеют… Да, из тех, что ценят людей за добро, […]
Я дышать без тебя не могу,- Просто жить без тебя не умею. И грущу я так часто по пустяку, И тобой всё равно тяготею… Ну, конечно, в привязке, какая тут жизнь?.. Ведь все мысли к тебе и с тобою… Да уж, жизнь так полна укоризн, – И не важно, кто […]
Забагато в житті екстриму жалем в серце гірке жалО. Всі дороги ведуть до Риму, а чому б не в моє село? Диким болем в душі зринає, б’ ється в дзвони пустих церков. Вимирає село,вмирає під квиління старих дібров. Пахне сонцем спориш вухатий, а медункою- сіножать, мій журавлику,вчись літати, бо на […]
Потрапила прямісінько у серце Стріла Амура, пущена тобою. І трепетно воно тепер так б”ється, Горить жаданням, ніжністю й любов”ю. А почуття, як музика казкова Все ллються, переповнюють до краю І піснею здається кожне слово Тому, напевне, що тебе кохаю. 2015 р.
Вже запах осені відчутний Заповнив простір, всюди люди. Та у думках своїх закутий Ідеш кудись або в нікуди. А серце б’ється все частіше, Таке життя – ставай сильнішим. Тихенький гамір в голові, Але все добре – c’est la vie.
Що в мене б'ється замість сердця?! Стій! Вже не б'ється, вже мовчить. Чому воно жорстке й холодне, Неначе камінь той, граніт? Чому немає там любові? Чому там музика мовчить?! Лиш трохи є жаги до волі, Та біль тихенько скавучить. І так пече,неначе в пеклі, Що догоряє там, в мені? Невже […]
Вот и сбылся тот сон. Ты ушёл. Ты разбил на куски мою душу. Не стучат больше наши сердца в унисон, Ты не хочешь меня даже слушать. Растворялась в тебе, отдавала себя До последней молекулы, атома даже. Я тобой , не могла надышаться сполна, Поцелуи твои были мёда мне слаже. От […]
