Такі бувають вечори, що би нікого…
Тільки ти. І філіжанку кави у долоні.
І сміх. І тиша. І відновлені мости.
І темрява. І вогники на підвіконні.
І просто все. І легко на душі.
І погляд не ховається в повіки.
І вечір зоряний. І ти – це ти.
І слів несказанних потоки-ріки.
Які ж бувають дивні вечори!
Спокус нема, а рум’янець на лицях.
І кава. І вікно. А потім сни…
Все просто. Щастя у дрібницях.
Вечори
