Коли тобі вже буде, ну зовсім несила,
Коли тобі зневіра душу обпече,
То розраховуй ти тоді на мої крила,
Тоді зіприся на моє плече.
Я покажу тобі тоді свій власний всесвіт.
Барвистий край природи і краси.
У неба там рожево-синій відсвіт
І теплий легіт вічної весни.
Я розкажу тобі про свої мрії,
Про дивні сни і про гарячі зорі.
А чай із трав духмяних нас зігріє.
І все огорне ніжність неозора.