Для голосування необхідно авторизуватись

Палають посмішкою губи

Палають посмішкою губи,

В волоссі вітер заблукав…

Під джаз дощу, під грому труби

Їх танок мрії закружляв.

 

У тім танку разом кружляють

Уривки фраз, уламки снів,

Немов мозаїку складають

У дивнім сяйві кольорів.

 

У серцях їх пристрасті немає.

Мабуть, для неї ще не час.

Довіра душі зігріває,

І тане лід чужих образ.

 

Де їм знайти слова і ноти,

Щоб злились в пісню почуття

І світ очей, і щастя дотик,

Й мить, що не має вороття?

 

Це мить пізнання таємниці,

Що дарувала крила їм,

І, зруйнувавши тьми в’язниці,

Відкрила шлях у височинь.

 

©Марина Губарець

Картина Леоніда Афремова “До сонячного світла”

1

Автор публікації

Офлайн 10 години

Maryna Gubarets

53
Коментарі: 13Публікації: 26Реєстрація: 06-10-2020

Бронзове перо

Достижение получено 07.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій